Дієслова (darbības vārdi) виражають дії або стани. Латиські дієслова змінюються за особою, числом, часом і способом.
Словникова форма — це інфінітив, який закінчується на -t (або на -ties у зворотних дієслів).
ІнфінітивІнфінітив — це основна форма дієслова. Він закінчується на -t, а у зворотних дієслів — на -ties.ДієвідміниЛатиські дієслова поділяються на три дієвідміни, що різняться способом утворення теперішнього часу.Теперішній часТеперішній час (tagadne) описує те, що відбувається зараз або взагалі.Минулий часПростий минулий час (pagātne) описує завершену дію. Закінчення: -u, -i, -a, -ām, -āt, -a.Майбутній часМайбутній час (nākotne) утворюється регулярно від основи інфінітива з додаванням -š-/-s- та закінчень -u, -i, -, -im, -iet, -.būt — бутиДієслово būt (бути) — неправильне й дуже вживане. Воно також використовується як допоміжне для утворення складних часів.СпособиОкрім звичайного (дійсного) способу, латиські дієслова мають кілька інших способів, що змінюють ставлення до дії.ЗворотнийЗворотні дієслова (atgriezeniskie darbības vārdi) описують дію, спрямовану на самого суб'єкта. Їхній інфінітив закінчується на -ties.ДієприкметникиДієприкметники (divdabji) — це форми дієслова, які поводяться як прикметники або прислівники. Латиська мова багата на дієприкметники; основні з них, утворені від lasīt (читати), такі:ЗапереченняДієслово заперечується приєднанням префікса ne-. Префікс пишеться разом із дієсловом.