Речення робиться заперечним додаванням префікса ne- до дієслова.
Es nerunāju latviski.
Я не розмовляю латиською.
⚠️ У латиській мові використовується подвійне (множинне) заперечення: заперечні займенники та прислівники вимагають заперечення й у дієслова.
Es nekad neēdu gaļu.
Я ніколи не їм м’ясо.
Neviens nezina.
Ніхто не знає.
Після дієслова в заперечній формі прямий додаток часто стоїть у родовому відмінку замість знахідного.
Дієслово būt (бути) має особливу заперечну форму nav — «немає, не є». Те, чого «немає», ставиться в родовому відмінку.
Man nav naudas.
У мене немає грошей.
Šeit nav neviena.
Тут нікого немає.
«Ні… ні…» виражається за допомогою ne… ne, і дієслово все одно заперечується.
Es nedzeru ne kafiju, ne tēju.
Я не п'ю ні кави, ні чаю.